Право на невикористану відпустку

Статтею 10 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) визначено порядок надання щорічних відпусток, за яким щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

За частиною четвертою ст. 11 Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право працівника на щорічну відпустку.

Тому якщо працівник з якихось причин не скористався правом на щорічну відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпустки згідно зі ст. 24 Закону.

Поділіться у соціальних мережах:

© 2018 Джерело отриманої інформації: erau.unba.org.ua.
Відповідно до ч. 2 ст. 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.